Що це, війна?

НАШІ У МЕДИЦИНІ

🇺🇦25 лютого – День української жінки. Сьогодні з гордістю згадуємо про наших дівчат, які обрали медицину і залишилися поруч із країною у найскладніший час.

Ольга Кірич

🎓Випуск-2014

⚕️Її шлях у медицину почався просто – з підтримки родини.

З 2014 року Ольга працює у військовому шпиталі.

⚖️Про вибір професії:

«Рідні дуже хотіли, щоб я була медиком, тому не вагаючись обрала медицину».

🥼Про роботу:

«В роботі надихає все, а особливо вдячність поранених. Завдяки своїй роботі я можу висловити безмежну вдячність нашим захисникам».

🚑Про службу на стабілізаційних пунктах:

«Саме на стабіках я відчуваю, наскільки важлива наша робота.

Тут я бачу поранених, які щойно потрапили до нас із самого пекла, і бачу, наскільки для них важлива наша допомога».

✨Про коледж:

«Згадую коледж із вдячністю. Саме завдяки здобутим там знанням і навичкам я допомагаю рятувати життя».

💙💛Ось така вона – українська жінка.

Сильна. Людяна. На своєму місці.

🎬Розпочни свою історію з Дніпровським базовим медичним – стань тим, хто рятує, підтримує і дає надію!

Рятувальник ДСНС Михайло Проценко

🕯 На Київщині під час ліквідації наслідків удару РФ загинув рятувальник ДСНС Михайло Проценко

Головний майстер-сержант служби цивільного захисту Михайло Проценко працював на місці ворожого удару з ночі. Під час ліквідації наслідків атаки стався обвал конструкцій — чоловік отримав смертельні травми.

Його колега госпіталізований, перебуває у тяжкому стані.

У МВС повідомили, що цього дня підрозділи ДСНС працювали на семи складних локаціях, у постійно небезпечних умовах.

Вічна пам'ять Герою!

Медик Сергій

💔Загиблого медика звали Сергій Смоляк. Йому було 56 років

Бригада приїхала на місце ворожого удару в Дарницькому районі, після чого росіяни вдарили вдруге. Ще 4 колег Сергія постраждали. Також постраждали 5 рятувальників ДСНС.

5️⃣ Сайт

Австралійський доброволець Рассел Аллан Вілсон

В бою проти рашистів на Донеччині загинув австралійський доброволець Рассел Аллан Вілсон, — повідомляє The Guardian 

Відомо, що Вілсон був родом із Держфорду (штат Новий Південний Уельс), проживав у Брісбені, звідки поїхав до України зпазу після початку повномасштабного вторгнення Росії.

Австралійська влада намагається офіційно з’ясувати інформацію про загибель свого громадянина під час служби у лавах ЗСУ 

Вічна слава Герою!

(С) Борислав Береза.

Денис із позивним «Барс» та Дмитро «К2»

Двоє піхотинців 93-ї ОМБр понад 130 днів утримували позицію біля Костянтинівки

Денис із позивним «Барс» та Дмитро «К2» лише зараз повернулися з позицій, які вони зайняли у серпні.

За час оборони на їхньому рахунку — семеро ліквідованих російських військових. Зі знищених окупантів українські піхотинці забрали радіостанції, що дозволило впродовж двох місяців перехоплювати інформацію про переміщення противника та передавати дані на командно-спостережний пункт батальйону.

Із позиції військових евакуювали квадроциклом із причепом. Разом із бійцями вивезли й 23-річного російського полоненого з Волгограда, який здався під час бою на сусідній позиції та понад два місяці перебував разом з українськими захисниками, і навіть допомагав українцям у обороні.

Слава українським Героям!

Позивний – Пірат

Він майже не відводить погляд від телефону. Не через тривожність і не через звичку. Просто день розписаний по хвилинах, а в посадках – люди, за яких він відповідає. На війні тиша в месенджері може означати більше, ніж будь-який звук.

Йому 25. Позивний – Пірат. Справжнє ім'я – Богдан. Він родом із Кіровоградської області й служить у Збройних силах України з 2017 року - задовго до того, як слово "війна" стало повсякденним для всієї країни.

Він не говорить про покликання високими словами. Каже просто: з 7–8 класу знав, що піде в армію. Ця впевненість не змінювалася. Вона лише набирала форми – через навчання, службу, відповідальність.

У 2022 році Богдан закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил. Інженерно-авіаційний факультет. Літаки та двигуни. Після випуску — служба в Повітряних силах, в бригаді транспортної авіації. Він працював старшим авіаційним техніком, обслуговував Іл-76 — великі машини, створені для неба, а не для окопів.

Але війна рідко питає про спеціальність.

У 2023 році, в лютому його підрозділ проходив злагодження в зведеній стрілецькій бригаді. Перша ротація — командир відділення у взводі снайперів. Друга — командир роти. Третя — батальйон. Спочатку начальник розвідки, згодом заступник командира. Сьогодні — командир батальйону.

"Головне – розуміти специфіку нашої роботи, — каже він. — Я на бойовій посаді. І цей досвід неможливо отримати інакше".

Його батальйон веде оборонні бої. Завдання просте у формулюванні й складне у виконанні: втримати смугу, не допустити прориву. Це означає постійну напругу, нестачу сну й рішень, які не мають ідеальних варіантів.

У підрозділі — стрілецька зброя, розрахунки ударних і розвідувальних безпілотників. Вогневу підтримку надають артилерійські підрозділи суміжників. Вони працюють як одна система — без цього оборона просто не існує.

Мотивація Пірата позбавлена абстракцій.

"Я не хочу, щоб російські війська дійшли до мого дому, — говорить він. — А мій дім — це і Харків, і Кропивницький. Захищати свою землю — це базова річ".

Продовження статті по посиланню 

https://www.pravda.com.ua/columns/2025/12/20/8012613/