Йому 25. Позивний – Пірат. Справжнє ім'я – Богдан. Він родом із Кіровоградської області й служить у Збройних силах України з 2017 року - задовго до того, як слово "війна" стало повсякденним для всієї країни.
Він не говорить про покликання високими словами. Каже просто: з 7–8 класу знав, що піде в армію. Ця впевненість не змінювалася. Вона лише набирала форми – через навчання, службу, відповідальність.
У 2022 році Богдан закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил. Інженерно-авіаційний факультет. Літаки та двигуни. Після випуску — служба в Повітряних силах, в бригаді транспортної авіації. Він працював старшим авіаційним техніком, обслуговував Іл-76 — великі машини, створені для неба, а не для окопів.
Але війна рідко питає про спеціальність.
У 2023 році, в лютому його підрозділ проходив злагодження в зведеній стрілецькій бригаді. Перша ротація — командир відділення у взводі снайперів. Друга — командир роти. Третя — батальйон. Спочатку начальник розвідки, згодом заступник командира. Сьогодні — командир батальйону.
"Головне – розуміти специфіку нашої роботи, — каже він. — Я на бойовій посаді. І цей досвід неможливо отримати інакше".
Його батальйон веде оборонні бої. Завдання просте у формулюванні й складне у виконанні: втримати смугу, не допустити прориву. Це означає постійну напругу, нестачу сну й рішень, які не мають ідеальних варіантів.
У підрозділі — стрілецька зброя, розрахунки ударних і розвідувальних безпілотників. Вогневу підтримку надають артилерійські підрозділи суміжників. Вони працюють як одна система — без цього оборона просто не існує.
Мотивація Пірата позбавлена абстракцій.
"Я не хочу, щоб російські війська дійшли до мого дому, — говорить він. — А мій дім — це і Харків, і Кропивницький. Захищати свою землю — це базова річ".
Продовження статті по посиланню
https://www.pravda.com.ua/columns/2025/12/20/8012613/
Немає коментарів:
Дописати коментар