середа, 10 грудня 2025 р.

Скрипаль хору імені Верьовки

На війні, під час виконання бойового завдання, поліг скрипаль хору імені Верьовки та звукорежисер театру "Берегиня" Валерій Литвин.
Полеглий захисник — син першої скрипки хору Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки Володимира Литвина.

24 лютого 2022 року Валерій пішов добровольцем у військо. 

Як розповів музикант та військовослужбовець Олександр Ярмак, у 2023 році Валерій служив разом з ним на посаді головного інженера у підрозділі FPV-дронів. Ярмак назвав його "потужним воїном, з яким пройшов серйозні операції".

Вічна пам'ять Герою!

(С) Борислав Береза. 

четвер, 4 грудня 2025 р.

Викладач фізичного виховання Павло Мартиненко

З 2007 року працював викладачем, а сьогодні служить в ЗСУ: викладач фізичного виховання Павло Мартиненко відвідав рідний коледж🕊️
🛡️Павло брав участь у боях на Курському напрямку у складі 17-ї важкої механізованої бригади – заступником командира бойової машини піхоти. Під час виконання бойового завдання був важко поранений.

🇺🇦Сьогодні знову в строю – служить в інженерних військах на будівництві укріплень. 

🫂Захісник завітав до коледжу під час короткої відпустки – поспілкуватися з колегами та обійняти студентів своєї групи, куратором якої він був.
💙Це була зустріч без гучних промов і зайвого офіціозу – просто щира розмова людей, яким є що сказати одне одному.

🙏🏻Раді були бачити тебе, Павле. Ми всі чекаємо на твоє скоріше повернення додому!

середа, 26 листопада 2025 р.

Михайло Кучеренко, “Поліглот”

На війні за Незалежність України загинув підполковник Михайло Кучеренко із позивним “Поліглот” – офіцер 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, “кіборг”, який у 2014-2015 роках пройшов пекло Донецького аеропорту.
Михайло Кучеренко завжди говорив, що був переконаний в неминучості війни Росії проти України.

“Росія – це країна агресор. Вона окупант і поводить себе так історично не лише по відношенню до України, але й до всього світу навіть там, де у неї є начебто союзники. Війна проти України готувалася давно і не з вчора. В 90-ті роки були намагання поцупити частину української території. І не лише території. Найголовніше для Росії зберегти вплив. Для цього вона використовує цілий арсенал засобів. Пригадаймо хоча б інцидент з Тузлою. Вже тоді було зрозуміло, що Росія поводить себе саме як агресор, а не як «брат» чи дружній сусід”, – казав “Поліглот”.

“Кіборг”, який пройшов пекло Донецького аеропорту, наголошував, що його оборона була необхідною: “Це було стратегічно і ідеологічно важливо. ДАП став живим символом нашої боротьби і доказом того, що українці здатні протистояти російській армаді, хоч ми були дуже невигідному становищі. Росія — це дуже потужний і дуже підступний ворог. Неправильно недооцінювати ворога. Його треба перемагати, від його нападів треба всіляко захищатись. Ми боролися і захищали свою землю. За 242 дні оборони ДАПу кожен день був героїчним. І тут неважлива різниця в інтенсивності боїв. Коли наші воїни підняли український прапор над терміналом — це було вкрай важливо і показово. Тоді з’явилось багато фейків в інтернеті, мовляв, “ДНРівці” взяли термінал і українців розбито. А ми насправді продовжували його утримувати. В нашому прапорі була величезна кількість кульових отворів. Він був розірваний від уламків мін та снарядів, але вистояв. Зрештою наш прапор був так саме стійкий, як і оборонці ДАПу”.

Справжній Воїн пішов у засвіти. Вічна пам'ять Герою!

(С) Борислав Береза 

субота, 22 листопада 2025 р.

Гідність – це щоденна робота.

Свобода – щоденна відповідальність. Боротьба – щоденна реальність.

Під час заходу з нагоди Дня Гідності та Свободи у Дніпровському медичному коледжі, говорили про те, що цінності не «вмикаються» раз на рік. Вони тримаються на людях, які не здаються.

Згадували тих, хто стояв на Майданах. І тих, хто сьогодні продовжує боротьбу – на передовій, у волонтерських штабах, у громадських ініціативах, у щоденній праці, завдяки якій тримається країна!

Стоїмо – щодня, без вихідних🇺🇦

субота, 15 листопада 2025 р.

Сергій Науменко, поет

На фронті в бою за Україну загинув харківський поет Сергій Науменко

«Сьогодні стало відомо, що пішов з життя наш друг і справжня легенда слему – Сергій Науменко. В це досі не віриться, здається ніби це просто чергова артистична витівка від нього, перфоманс, мистецький акт», – йдеться у дописі в Instagram спільноти «Літературного SLAM».

Сергій Науменко брав участь у контрнаступі на Запорізькому напрямку та був поранений під час бойових дій.

Прощання з військовим відбудеться 15 листопада о 13:00 у селі Довгий Войнилів на Львівщині. 

Вічна пам'ять Герою!
(С) Б. Береза

середа, 1 жовтня 2025 р.

Сьогодні, як і щодня, ми дякуємо нашим захисникам та захисницям.

Кожному та кожній, хто боронить державу з 2014 року, і хто став до лав Збройних Сил із початком повномасштабної війни.

Усім, хто знав, що присвятить себе військовій справі, і хто зробив цей вибір, залишивши позаду колишнє життя.

Тим, хто бачив смерть і знає біль втрати.

Тим, хто віддав у боротьбі зі злом найдорожче, але чия звитяга продовжує жити в серцях їхніх побратимів та посестер. І авжеж — у нашій пам’яті.

Усім, хто просто зараз йде у черговий запеклий бій.

Усім, хто як один стоїть за Україну та її міста.

пʼятниця, 19 вересня 2025 р.

Канадський доброволець Патрік Мазероль.

🕯На війні, під час виконання бойового завдання, внаслідок російської атаки БпЛА на Харківщині загинув 24-річний канадський доброволець Патрік Мазероль.

Відомо, що Патрік прилетів до України у лютому, не попередивши навіть рідних. Він свідомо обрав шлях боротьби разом із українцями проти російської агресії. Для тих, хто його знав, він назавжди залишиться мужнім, добрим, щедрим та відданим другом. Його батько сказав: «Ті, хто зустрічався з ним, навіть не підозрювали, що мають справу з героєм». А мама написала: Мій любий сину, я ніколи тебе не забуду.

Патрік став уже тринадцятим канадцем, який віддав своє життя на українській землі з 2022 року, зазначають у спільноті.

Також про загибель хлопця написали CTVNews, яким батько загиблого надав коментар, у якому розповів про останню розмову з сином.

Там пишуть, що Патрік був родом із провінції Нью-Брансвік.

Батько Марк Мазероль розповів, що його син вирушив до України в лютому 2025-го. Родині він сказав, що їде до Англії у відпустку, але насправді через Польщу опинився на українському фронті.

«Він відчував, що має бути там, щоб допомогти. Вони справді потребували підтримки, і він вирішив, що це його місія», — сказав Марк. Він додав, що син «думав, ніби готовий, хоча навряд чи усвідомлював, у що втягується».

Патрік цікавився історією, займався спортом і мріяв про службу в армії. Перед пандемією COVID-19 він почав навчання у Збройних силах Канади, але залишив базову підготовку до її завершення.

Останній раз батько говорив із сином 27 травня — тоді Патрік повідомив, що йде на передову і на деякий час не зможе виходити на зв’язок.

«Він сказав мені: «Щойно виберусь звідти, тату, я повернусь і змушу тебе пишатися мною», – згадав Марк. На превеликий жаль Герой загинув.

Вічна пам'ять Герою!

Герої, які рятують життя і дають надію

Вони йдуть крізь вогонь і руїни, щоб врятувати найцінніше - життя.  Сміливо і мужньо. Завжди перші на місцях прильотів і руйнувань. Попри вс...