У Дніпрі, у міському палаці дітей та юнацтва, встановили барельєф пам'яті полеглих воїнів ЗСУ

 Барельєф зробили вихованці майстерні "Січеслав", вони ж і передали свій витвір палацу. На витворі зображено Україну як матір, яка пригортає до себе захисника.

Проєкт "Ікона пам’яті загиблим героям за незалежність України" започаткували 2015 року. Тоді до України приїхала скульпторка українського походження, яка давно проживає в Італії, Олена Карамушка, та навчила волонтерів відливати та розфарбовувати його. Барельєф, який отримав палац дітей та юнацтва, не іменний. Це нагадування про ціну, яку доводиться платити за незалежність України.

«В!ЙНА»

 У Дніпрі інформація про героїв та жертв російсько-української війни зібрана на єдиному сайті "В!ЙНА"

(https://memory.dp.ua/). Це інтернет-ресурс, на якому зібрані дані про героїв та цивільних жертв російсько-української війни, які народились та проживали у Дніпрі. Також в окремій вкладці висвітлені всі акти тероризму країни-агресорки проти нашого міста, як-то ракетні удари по будинку на ж/м Перемога та по автовокзалу.

Також додали розділ «Запропонувати», щоб родина, друзі чи просто близькі люди мали змогу надати інформацію щодо наших героїв та цивільних жертв. Для оприлюднення інформації на платформі, потрібно заповнити анкету, завантажити фото героя, додати ПІБ, вказати роки життя, посаду та надати детальну біографію. Після цього заява проходить перевірку, близьким людям надається зворотний зв'язок на пошту, яку вони вказували у заяві. Якщо всі дані погоджено – інформація щодо цивільних та військових оприлюднюється на платформі.

Зараз на платформі «В!ЙНА» зібрані дані про 40 героїв з Дніпра, які віддали життя за Україну. П

“Захисники свободи”

 Міністерство закордонних справ створило портрет українського спротиву на офіційному сайті України — понад 100 історій героїв, що захищають українську свободу.

Про це йдеться у повідомленні  МЗС.

Зокрема зазначається, що важливою частиною платформи про війну в Україні war.ukraine.ua став розділ Defenders of Freedom (“Захисники свободи”), https://war.ukraine.ua/heroes/, в якому команда МЗС збирала та публікувала найяскравіші історії українців, які боронять свою свободу на різних фронтах.

Книга Народні Герої України. Історії справжніх

 

Збірка містить три розділи та 45 історій

про 45 людей — військових, волонтерів,

медиків, журналістів, громадських 

діячів. Їхні свідчення у цій книзі доповнять

новітню історію нашої країни та 

не дозволять її перекручувати. 

Кошти з продажу цього видання

підуть на друк другої частини 

про Народних Героїв.

Максим Кривцов, "Далі"

Загинув Далі…

Ще одна світла форматна дитина спостерігатиме за волонтерками і таборами в Унежі з неба.

Алея Героїв  Кузні стає все довшою.

Її платани вже 10 років поливаються  кровʼю.

Здається, ще вчора, Макс жартома просив дівчат з Нашого Формату пришвидшити роботу над Віршами з Бійниці, доки він ще живий.

Ще вчора в фейсбуці двіжував зі своєю свіженадрукованою збіркою.

Ми встигли впритул. 

Тиждень тому Далі читав свої вірші строкатим на черговому таборі…

Я вірю, що діти, які так любили його, збудують Україну, про яку ми мріяли…..

Все було не марно, обіцяю, друже Далі. (с) Кириченко Владислав.

на щиті. RIP.

Запустили онлайн-проєкт «Люди культури, яких забрала війна»

Український ПЕН , 27/11/2023 × 08:41

Український ПЕН та The Ukrainians Media запустили онлайн-проєкт «Люди культури, яких забрала війна».

«Люди культури, яких забрала війна» — це серія текстових портретів на окремому сайті. У процесі роботи над історіями команда вивчає доробок загиблих героїв і спілкується з їхніми близькими та колегами. Спецпроєкт покликаний зберігати пам’ять про людей, яких українська культура втратила у війні, та водночас свідчити про геноцидальні наміри росії.

«Серед людей культури, вбитих під час повномасштабної війни росії проти України, десятки письменників, музикантів, акторів, перекладачів, бібліотекарів, художників, скульпторів, фотографів, археологів, диригентів — як чоловіків, так і жінок. Часом це особи знані й публічні, часом відомі лише вузькому колу колег. Їх об’єднують дві речі: по-перше, їхня праця творить тканину української культури; по-друге, їх убила росія», — пише кураторка спецпроєкту «Люди культури, яких забрала війна», дослідниця Саша Довжик.

Розпочати цю серію спонукала вбита російською ракетою Вікторія Амеліна, яка у передмові до окупаційного щоденника закатованого росіянами Володимира Вакуленка писала: «поки письменника читають, він живий».

Пʼять перших історій про письменницю Вікторію Амеліну, фотографа Дениса Кривого, історика В’ячеслава Зайцева, диригента Костянтина Старовицького та дослідницю української кухні Ольгу Павленко-Кольорово українською та англійською мовами вже можна читати на сайті.

Як повідомлялося, ПЕН ініціював інформаційну кампанію пам’яті митців, котрих забрала війна. У 2021 та 2022 роках Читомо та Український ПЕН реалізували медіапроєкту «Люди з порожніх стільців» (#EmptyChairPeople) – про авторів-політв’язнів України та світу. Ілюстрації до проєкту створює Дарія Ковтун. Над текстовими портретами працюють авторки Саша Довжик, Олена Козар, Мар’яна Матвейчук, Ганна Устинова.

Титечко Леонід, парамедик

 В бою за Україну 5 жовтня загинув наш випускник 2012 року Титечко Леонід. Він був парамедиком. Світла памʼять герою!