Підвальна операційна і напівзнищена від постійних вибухів та обстрілів лікарня, відрізана від зовнішнього світу, стали домівкою Юрія на довгі пів року окупації Ізюма. Лікар-травматолог залишився єдиним медиком, який міг би проводити операції.
Допомагав пораненим, приймав пологи. Травмованих приносили родичі або привозили на велосипедах. Коли ворог зайшов до Ізюма, доводилося терпіти перевірки та візити окупантів. Під час евакуації пацієнтів, яку оголосили росіяни, багато лікарів поїхали з міста. Юрій та його колеги залишилися, адже зʼявлялися нові пацієнти, яким потрібна була допомога.
«Ми з колегами, які були тут разом зі мною, часто питали себе: чи недарма тут залишилися, навіщо ризикуємо, чому зараз не разом із родинами? А потім дивилися на пацієнтів, що одужують, і відповідали собі: недарма! Не можна зраджувати свого покликання».
Не втомимося захоплюватися безстрашності, нескореності українців та відданості своїй справі життя!
Джерело: Reporters.
#герої
Немає коментарів:
Дописати коментар