Володимир, військовий, ексголова РДА

 Володимир Гавриш впродовж декількох років очолював Окнянську районну держадміністрацію Одещини. Він віддано служив своїй громаді, а потім вирішив, що має взяти до рук зброю. 

Спочатку у складі 128-го батальйону територіальної оборони, а потім 5-го окремого штурмового полку Володимир захищав Батьківщину та власним внеском наближав нашу перемогу.

Ще нещодавно він збирав гроші на нову автівку для бійців. На жаль, 1 листопада стало відомо про загибель Володимира від рук російських окупантів. 

Вічна пам’ять герою! Слава усім захисникам і захисницям, які щоденно і щонічно боронять нашу Батьківщину до останнього подиху!

Юрій, лікар-травматолог

 

Підвальна операційна і напівзнищена від постійних вибухів та обстрілів лікарня, відрізана від зовнішнього світу, стали домівкою Юрія на довгі пів року окупації Ізюма. Лікар-травматолог залишився єдиним медиком, який міг би проводити операції. 

Допомагав пораненим, приймав пологи. Травмованих приносили родичі або привозили на велосипедах. Коли ворог зайшов до Ізюма, доводилося терпіти перевірки та візити окупантів. Під час евакуації пацієнтів, яку оголосили росіяни, багато лікарів поїхали з міста. Юрій та його колеги залишилися, адже зʼявлялися нові пацієнти, яким потрібна була допомога.

«Ми з колегами, які були тут разом зі мною, часто питали себе: чи недарма тут залишилися, навіщо ризикуємо, чому зараз не разом із родинами? А потім дивилися на пацієнтів, що одужують, і відповідали собі: недарма! Не можна зраджувати свого покликання». 

Не втомимося захоплюватися безстрашності, нескореності українців та відданості своїй справі життя!

Джерело: Reporters.

#герої

Дмитро Фіалка, доброволець з Ізраілю

Видео Радио «Свобода» про израильтянина Дмитрия Фиалку, погибшего на востоке Украины

Переходь за посиланням:  https://www.youtube.com/watch?v=l_Fz47iIlTc

Анатолій, журналіст , військовослужбовець УДА

Вчора журналіст «Дніпра Оперативного», сьогодні - військовослужбовець УДА. Анатолій Івченко – журналіст з Дніпра. Багато років він був «голосом» сайту «Дніпро оперативний», ведучим дайджестів. Але з початком повномасштабного вторгнення Анатолій залишив роботу у ЗМІ і поповнив лави Української добровольчої армії. Каже – це його обов’язок! Про побратимів і службу, незвичний позивний Мопс та перемогу України Анатолій розповів у програмі «Історії Війни»

(Переходь за посиланням: https://youtu.be/Ubgx6HaJiI8

Володимир, інспектор взводу ТОР

 Володимир був інспектором взводу першої роти першого батальйону тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції. 

Відданий справі, відповідальний, справедливий, надійний. Він був сиротою, тому його родиною стала патрульна поліція. З початком повномасштабного вторгнення Володимир Князєв вирішив йти добровольцем захищати Батьківщину.

На жаль, на початку травня, виконуючи бойове завдання, Володимир потрапив під мінометний вогонь і загинув у Миколаївській області.

Не забудемо жодної втрати. Вічна пам’ять та слава полеглим захисникам України!

Продюсер, розвідник

 До початку повномасштабного вторгнення військовий із позивним Продюсер мав служити в підрозділі піхоти, а після 24 лютого перепрофілювався в розвідники. Сьогодні він виконує бойові завдання у бригаді швидкого реагування Національної гвардії України.

Продюсер разом із своєю групою брав участь у боях на Донеччині та на власні очі бачив, які огидні тактики використовує ворог.

Військовий згадує, як окупанти перевдягалися в цивільний одяг, знаходили прикриття не через свою вмотивованість. Вони робили це тільки тому, що хочуть жити. Ми ж хочемо перемогти. 

 «Ставши на шлях воїна, потрібно робити максимум для того, щоб бути корисним для свого підрозділу та своєї країни».

Пишаємося нашими воїнами! Вперед до перемоги!

#герої

Дмитро, вибухотехнік

 Дмитро Ривак був родом зі Львова. Там служив у вибухотехнічній службі Національної поліції України, а у 2014 році пішов добровольцем в АТО. 

Спершу Дмитро служив у батальйоні «Святої Марії», а згодом доєднався до  вибухотехнічних підрозділів МВС.

Дмитра часто запрошували на службу за кордон, але він завжди стояв за Україну. І саме під час виконання завдання на Харківщині, віддано служачи Україні, він загинув.

У Дмитра залишилися дружина та син.

Вічна слава герою, який до останнього захищав Батьківщину!