Михайло, артилерист

 Ще взимку Михайло жив із родиною у Китаї. Дружина викладала англійську мову, він професійно займався фотосправою і переймався хіба тим, що знову продовжили локдаун. Почувши з новин про напад росії, не роздумуючи, повернувся в Україну – захищати рідну землю.

– Тут мій дім, мої батьки, я не міг залишатися на чужині, – говорить боєць 24-ї ОМБр. – У війську потрапив до артилерії – цю спеціалізацію я опанував ще під час строкової служби. Разом зі мною служить багато цікавих людей, у кожного своя історія. Всі ми різні, але мета у нас одна – Перемога!

Після війни Михайло не збирається знову залишати Батьківщину. Навпаки – хоче, щоб додому повернулася дружина, разом із якою мріє подорожувати Україною.

– А поки що маємо побороти ворога. Хотів би сказати усім українцям: доки ми тут, на фронті, ви у безпеці, – наголошує артилерист. – Вірте в Збройні Сили України. Ми тримаємося, йдемо до Перемоги і дуже цінуємо вашу підтримку.

#Україна_тримається_на_наших_плечах